Україна та США разом оцифровуватимуть архівні документи

Державна архівна служба України відновлює співробітництво з американськими партнерами задля оцифрування архівних документів.

Про це йдеться на стронці ДАСУ.

2 червня 2020 року Голова Укрдержархіву Анатолій Хромов підписав Меморандум про співробітництво між Державною архівною службою України та корпорацією Family Search International (США), метою якого є оцифрування документів Національного архівного фонду України генеалогічного характеру та створення фонду користування на такі документи.

Голова ДАСУ - Анатолій Хромов
Голова ДАСУ - Анатолій Хромов

В умовах карантинних заходів, пов'язаних з поширенням COVID–19 у світі, підписання Меморандуму відбулося в два етапи, спочатку він був підписаний американською стороною та переданий для підписання до Державної архівної служби України офіційним представником Family Search в Україні Олександром Січкаренком.

Реалізація Меморандуму відбуватиметься шляхом укладення договорів про співробітництво Family Search з конкретними державними архівами України.

Family Search – є правонаступником Генеалогічного товариства Юта, США. Сьогодні корпорація співпрацює з 33 країнами Європейського Союзу, серед них Австрія, Бельгія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія, а також найближчі сусіди та партнери України, у тому числі в архівній сфері – Угорщина, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія.

Основною метою співробітництва корпорації з архівними службами світу є реалізація спільних інформаційно-гуманітарних проєктів, провідним серед яких є створення цифрового фонду користування на документи генеалогічного характеру, що зберігаються в архівних установах та розширення доступу для користувачів до інформації оцифрованих архівних документів у режимі онлайн.

Цифровий банк генеалогічних даних, створений Family Search сприяє забезпеченню збереження оригінальних архівних документів, що містять зазначену інформацію.

В каталозі корпорації вже є понад 20 500 000 цифрових зображень з українських архівів, які були створені протягом 1994-2011 років. Поновлення співпраці з американськими партнерами дозволить українським державним архівам в найближчі роки оцифрувати основні документальні комплекси необхідні для дослідження родоводу.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.