У Львові в органі знайшли заховані нотні аркуші минулого століття

Понад півстоліття нотні аркуші пролежали в органі гарнізонного храму

Експерт Українського культурного фонду та викладач Національної музичної академії Іван Кузьмінський повідомив, що у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові знайшли нотні аркуші, які датуються кінцем ХІХ - початком ХХ століть.

 

Всі ці роки ноти пролежали в самому органі. Не виключено, що вони там опинилися ще у 1930-1940-х роках. Відомо, що у 1939 році перебудову органу здійснив місцевий майстер Кароль Олініевич і після того про практичне використання інструменту жодних свідчень не існує.

У радянський час приміщення храму використовувалося, як книгосховище бібліотеки ім. В. Стефаника.

В нотах бачимо клавірне перекладення, зокрема менуету з опери Дон Жуан В. А. Моцарта. Перекладення написано німецькою мовою.

"Нотні аркуші можуть стати не лише свідченням далекого минулого, а й символом трагічних сторінок ближчої епохи, коли світ не просто змінювався, коли він руйнувався" - зазначив Іван Кузьмінський.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.