Поліція вважає, що панно Стіни плачу на Закарпатті могли пошкодити не вандали, а погода

Поліція перевіряє обставини пошкодження панно на території меморіального комплексу у Сваляві.

Правоохоронці попередньо встановили, що пошкодження "спричинені несприятливими погодними умовами". Про це повідомляє пресслужба поліції області.

 

14 червня правоохоронці побачили в інтернеті публікацію про пошкодження панно, інцидент зареєстрували та розпочали перевірку.

"На місце події направлено працівників слідчо-оперативної групи, які при огляді попередньо встановили, що вказані ушкодження, ймовірно, були спричинені несприятливими погодними умовами", — повідомили у поліції.

Наразі правоохоронці встановлюють додаткові обставини. "У разі підтвердження факту вандалізму працівники поліції докладуть максимум зусиль для встановлення правопорушників та нададуть їхнім діям правову оцінку", — додали в поліції.


Нагадуємо, що зранку 15 червня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що невідомі пошкодили частину меморіального комплексу памʼяті жертв сталінських репресій. Міністр наголосив, що це акт вандалізму, назвавши його "провокацією, спрямованою на дестабілізацію ситуації на Закарпатті".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.