Уряд вніс до реєстру пам’яток 175 об’єктів в окупованому Криму

У переліку - Ханський палац в Бахчисараї, генуезькі фортеці в Судаку та в Феодосії, палац “Ластівчине гніздо” в Гаспрі, Воронцовський, Лівадійський палац та інші визначні місця

 

Як повідомляє Урядовий портал 25 червня 2020 року Кабінет Міністрів України на своєму засіданні прийняв постанови "Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (АР Крим)" та "Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (м. Севастополь)".

До Державного реєстру нерухомих пам'яток України внесено 175 об'єктів культурної спадщини національного значення, розташованих на тимчасово окупованій території Кримського півострова - 164 в АР Крим і 11 в місті Севастополь.

Також ці об'єкти виключені зі Списку обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.