Міністр юстиції пропонує зробити із Лук’янівського СІЗО готель

Міністр юстиції Денис Малюська пропонує зробити з Лук’янівського слідчого ізолятора готель, стилізований під в’язницю.

Про це він сказав у коментарі журналістам у четвер, 2 липня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми частково розвантажимо Лук'янівське СІЗО, зробимо на Бориспільській трасі також Київський слідчий ізолятор. Але інвестиційної привабливості будівлі XIX століття особливо не становлять в тому сенсі, що це історичні пам'ятки. Їх не можна знести, побудувати нові будівлі, комплекси, офісні споруди тощо.

Єдиний можливий варіант, який я бачу, але знову ж таки, з бізнесом він не прорахований, це готель, наприклад. Готель, який міг би бути стилізований під в'язницю. В Європі це практикується, користується популярністю", - зазначив міністр.

За його словами, у цьому СІЗО утримували "чимало історичних постатей XIX століття – початку XX: політичних фігур, літераторів, поетів, письменників, і сучасних теж".

 

"Але мова про історичні постаті. Вони всі тут були. Максим Рильський, Грушевський, Винниченко... Багато хто. Врешті-решт, це великий гарний історичний об'єкт.

Складно знайти документи, щоб можна було відслідкувати, хто, де, в якій камері конкретно перебував, але якщо нам це вдасться, це взагалі буде туристична бомба.

Тобто можна ночувати в номері, який був в'язницею, і де, наприклад, перебував відомий поет чи політик. Тим паче недалеко від центру", - сказав Малюська.

 

За словами міністра, потенційно туристичний об'єкт може бути непоганий, але, знову ж таки, для цього треба побудувати на заміну інфраструктуру, вивезти людей і зробити великий ремонт. "І, скоріш за все, звичайно, що це не Мін'юст робитиме готель, але потенційно історія, можливо, цілком пристойна як для бізнес-проєкту", - додав він.

Водночас міністр юстиції наголосив на тому, що слідчі ізолятори будуть виведені за межі центрів міст.

"Це буде реалізовано... Ми зараз очікуємо прийняття закону, який дозволить нам продавати наші тюрми і отримувати 70% доходів, залишати собі на нове будівництво.

Власне, як частина цього етапу, ми продамо якісь заморожені тюрми, отримаємо перші кошти, почнемо будувати слідчі ізолятори за межами міста або в промзоні, звільнимо СІЗО в центрі міста і будемо продавати його.

Тобто це багаторічний проєкт. Ми повиводимо слідчі ізолятори з центрів міст практично всюди, але триватиме це мінімум років 10", - додав Малюська.

 


Як відомо, на початку червня міністр юстиції Малюська поінформував, що до Верховної Ради внесено та зареєстровано законопроєкт "Про внесення змін до бюджетного кодексу України" №3591, який дозволить продавати законсервовані в'язниці.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.