Київрада надала землі на Протасовому Яру статус зеленої зони

Київська міська рада повернула статус території зелених насаджень загального користування земельним ділянкам у парку відпочинку Протасів Яр у Солом’янському районі Києва.

Відповідне рішення підтримали 74 депутати Київради, повідомляє пресслужба міськради.

 

"Йдеться про земельну ділянку площею 3,15 га на вулиці Миколи Амосова, яка розміщується у парку відпочинку Протасів Яр. Зелена зона з 1966 року є парком. Проте, незважаючи на цей статус, близько 30 гектарів лісу багато років тому були роздані приватним фірмам для забудови", - йдеться у повідомленні.

Зокрема, у 2002 році ділянку на Миколи Амосова було переведено з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови. На цій підставі були внесені зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста.

Таким чином земельну ділянку площею 3,15 га у парку відпочинку Протасів Яр було виключено з переліку зелених територій загального користування міста Києва. І там планувалася забудова.

"Місто робить все для наведення ладу із землею урочища. На найближчу сесію Київради буде винесений ще один важливий проєкт рішення – про відмову у поновленні договору оренди з "Інтербуд Компані". Тож прошу депутатів відповідально поставитись до ухвалення цього важливого питання", – зазначив Кличко.

На землях Протасового Яру у подальшому планують створити регіональний ландшафтний парк.

Кияни неодноразово вимагали повернути ділянці статус зеленої зони та змінити цільове призначення частини земельних ділянок Протасового Яру.

28 липня Київрада ухвалила рішення, відповідно до якого скасувала зміни до Генерального плану столиці та перевела ділянку на вулиці Миколи Амосова з території житлової і громадської забудови до території зелених насаджень загального користування.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.