У Росії суд не дозволив розкрити імена учасників сталінських "трійок" НКВД

У Москві суд відхилив позов історико-просвітницького товариства «Меморіал» до Генпрокуратури про розкриття імен учасників "трійок" НКВД.

Про це пише "Коммерсанть".

 

У липні торік "Меморіал" звернувся до генпрокуратури з проханням надати дані про 11 прокурорів, які брали участь у роботі "трійок". Ця інформація потрібна для історичного довідника.

Проте прокуратура відмовилася надати відомості, посилаючись на положення закону "Про персональні дані", які забороняють розкривати інформацію про людину третім особам без його згоди чи згоди спадкоємців.

У "Меморіалі" наголосили, що закон дозволяє публікувати дані для здійснення наукової діяльності, а відомості про учасників "трійок" відносяться до архівних документів і зазначений закон на них взагалі не поширюється. Попри ці зауваження, прокуратура відповіла відмовою і на повторний запит організації. Після цього історики звернулися до суду.

"Аргумент прокуратури в тому, що ми будемо поширювати відомості, які ганьблять людей. Але суть історії — фіксувати всі вчинки", — наголосили в організації.

"Меморіал" планує оскаржити рішення суду і називає справу стратегічною.


Довідка. "Трійка" НКВД — орган позасудового винесення вироків в СРСР, який засуджував до розстрілу і тривалих термінів таборів. "Трійки" діяли при управліннях НКВД СРСР у 1937—1938 роках, зазвичай формувалися на рівні області. Складалася з начальника підрозділу НКВД, секретаря обкому партії та прокурора, що діяли в епоху Великого терору в СРСР.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.