Вшанування козаків І-го Українського полку. АНОНС

12 серпня на Замковій горі в Києві відбудеться урочиста церемонія вшанування місця поховання козаків І-го Українського полку імені Богдана Хмельницького

Захід відбувається за ініціативи відділу "Музей Української революції 1917–1921 рр." НМІУ.

У церемонії візьмуть участь Національний музей історії України, Національний військово-історичний музей України, Спілка офіцерів України та низка культурних, наукових та громадсько-патріотичних організацій. До заходу долучиться народний артист України Тарас Компаніченко.

 

Нагадаємо, що 1 травня 1917 р. в Києві проголосили створення Першого українського козацького полку імені гетьмана Богдана Хмельницького: ця подія започаткувала українізацію військових частин у російській армії. 8 серпня, вирушаючи з Києва на російсько-німецький фронт, на станції Пост-Волинський ешелон богданівців зазнав несподіваного провокативного нападу з боку російських кірасирів та донських козаків, внаслідок чого загинуло 16 українських військовиків та понад півсотні було поранено.

12 серпня відбувся похорон козаків-богданівців, організований на урядовому рівні; багатотисячну жалобну процесію очолював голова Української Центральної ради М. Грушевський. На могилі козаків 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького, яку облаштували на Замковій (Флорівській) горі в Києві, встановили дубовий хрест, а Військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка поклав вінок із написом "Смійся, враже, та не дуже".

За часів Української революції 1917–1921 рр. місце поховання козаків-богданівців стало для українських патріотів одним із символів боротьби за ствердження державної незалежності України. Організатори закликають усіх небайдужих активно долучатися до вшанування пам'яті козаків-богданівців, які першими в добу Української революції віддали життя за незалежність України.

Збір відбудеться 12 серпня 2020 р. за адресою: Андріївський узвіз, 20б (біля сходів на Замкову гору) о 18.00. Організатори просять учасників утриматися від використання на заході партійної символіки.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.