У Полтаві удекорували будинок свастиками. УІНП рекомендує прибрати сумнівні символи

Інститут національної пам’яті визнав, що солярні символи на новобудові у центрі Полтави не є забороненими в Україні, однак рекомендував їх прибрати через несприйняття громадянами на фоні суспільної травми

Інтернет-видання Полтавщина повідомляє, що наприкінці липня новобудову на вул. Соборності, 5а у Полтаві прикрасили свастикою та рунами. Власник будівлі кафе-пекарні Геннадій Сікалов пояснив, що таким чином повертає на вулиці українських міст "традиційні знаки" і проводить просвітницьку роботу.

Дослідивши фотографії фасаду кафе-пекарні та пересвідчившись, що світлини з мережі відповідають дійсності, співробітники Українського інституту національної пам'яті встановили, що на них зображена лівобіжна свастика (left-facing swastika), овальні солярні символи, а також знаки, схожі на давні германські руни.

 
Лівобіжна свастика на новобудові у Полтаві

В Україні символіка нацистського тоталітарного режиму заборонена.  Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" наведить перелік забороненої нацистської символіки (частина 5 статті 1):
а) символіка Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);
б) державний прапор нацистської Німеччини 1939-1945 років;
в) державний герб нацистської Німеччини 1939-1945 років;
г) найменування Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);
ґ) зображення, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);
д) зображення гасел Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), цитат осіб, які обіймали керівні посади в Націонал-соціалістичній робітничій партії Німеччини (НСДАП), вищих органах влади та управління нацистської Німеччини та на окупованих нею територіях у 1935-1945 роках.

Ззазначена у законі символіка чітко окреслена та включає лише правобіжну свастику (right-facing swastika).

Фахівці Інституту дійшли висновку, що символіка, зображена на фасаді кафе-пекарні в Полтаві, формально може не належати до символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму. Разом із тим, Український інститут національної пам'яті вважає за необхідне додатково вивчити це питання і звернеться із відповідними запитами до фахівців.

Однак, враховуючи глибоку суспільну травму, яку наніс тоталітарний націонал-соціалістичний (нацистський) режим до і під час Другої світової війни, масштаб і жахіття злочинів проти людяності, які він заподіяв, а також той факт, що поєднане використання свастики та рун (частина з яких дійсно використовувалася як символи підрозділів СС) можуть інтерпретуватися як провокаційні та ображати пам'ять про жертв тоталітарних режимів, Український інститут національної пам'яті наполегливо рекомендує не використовувати у публічному просторі символіку схожу на ту, яку використовували представники нацистського режиму.

Щодо заяв окремих осіб про необхідність просвітництва та інформування суспільства про істинне значення стародавніх солярних та рунічних символів, то глибоко переконані, що найбільш ефективний спосіб подолання такої необізнаності – це освітні, наукові, музейні, медійні та культурні проєкти, а не публічна демонстрація символів на фасадах у суперечливих поєднаннях без належних експлікацій та обґрунтувань.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.