Фільм "Червоний. Без лінії фронту" вийде у прокат у жовтні

Кінокомпанія «ІнсайтМедіа продюсерський центр» представила Держкіно завершений виробництвом повнометражний художній фільм Зази Буадзе і Тараса Ткаченка «Червоний. Без лінії фронту».

Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

 

"Стрічка є приквелом до фільму "Червоний". У кінотеатральному прокаті "Червоний. Без лінії фронту" з'явиться вже у жовтні 2020 року", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, кінопроєкт стрічки став одним з переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку розміром 21,7 млн грн при загальній вартості виробництва у 43,5 млн грн.

Режисери-постановники фільму – Заза Буадзе і Тарас Ткаченко. Автор сценарію – Андрій Кокотюха. Оператор-постановник – Олександр Земляний.

Ролі у фільмі виконали Микола Береза (Данило Червоний), Максим Панченко (Дорош), Олег Стефан (Ворон), Орест Пастух (Зенон), Андрій Мельник (Мирон), Володимир Губанов (Калюжний), Дар'я Плахтій (Уляна), Яна Корольова (Дарина).


"Червоний. Без лінії фронту" розповідає про 30-ті роки ХХ століття. Західна Україна – під владою Польщі. Данило Червоний – звичайний студент. Разом із друзями, українськими студентами, він захоплений ідеєю створення Української незалежної держави.

Потрапивши під вплив радикалів, четверо друзів вступають у збройне протистояння з польською владою. Однак коли польська таємна поліція виходить на їхній слід, хлопці опиняються перед вибором, який назавжди змінює звичайне життя й розводить їх по різні сторони барикад.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.