Міжнародна премія імені Франка обрала лауреата

На засіданні журі Міжнародної премії імені Івана Франка, що відбулося 25-26 серпня у Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І.Франка, було визначено лауреата 2020 року.

Про це повідомляється на сайті Міжнародного фонду Івана Франка.

 

"Дванадцять науковців з України, Німеччини, Австрії та Польщі обговорили наукові роботи номінантів премії 2020 року, заслухали рецензентів і подискутували про внесок кожного претендента в українську гуманітаристику.

Під час таємного голосування за лауреата премії члени журі керувалися власними знаннями і позицією Івана Франка, яку він висловив при житті: "Ця праця наскрізь критична, діло холодного розуму, натхнена великою ідеєю одноцільності і своєрідності…", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, ім'я лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка 2020 року буде оголошено під час п'ятої урочистої церемонії нагородження, яка відбудеться 27 серпня у місті Дрогобичі, в день народження Каменяра.

Водночас у фонді нагадали, що на найвищу українську нагороду в гуманітаристиці претендували:

монографія "Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література" директора Інституту Івана Франка НАН України Євгена Нахліка (Україна);

монографія "Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст." доктора історичних наук, професора кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігоря Сердюка (Україна);

монографія "Beau Monde on Empire's Edge: State and Stage in Soviet Ukraine" ("Бомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україні") професорки історії Стетсонського університету Мейгіл К. Фаулер (США).


Міжнародну премію ім. Івана Франка у 2015 році заснував його онук – Роланд Франко. Лауреатами попередніх років були: Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит УГКЦ, кардинал Католицької церкви (2016); професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Олег Шаблій (2017); професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі (2018); докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (2019).

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.