Архів зарубіжної україніки представив документи про Союз українок Америки

Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) з нагоди 95-річчя Союзу українок Америки (СУА) представив добірку документів про роботу СУА

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці ЦДАЗУ в Фейсбуці.

"У рамках заходів, приурочених до Дня Незалежності України, Центральний державний архів зарубіжної україніки пропонує вашій увазі добірку документів, що висвітлює діяльність Союзу українок Америки – однієї з потужних українських організацій, що діяли за кордоном упродовж ХХ ст., наближаючи своєю невтомною працею здобуття незалежності нашої держави", - йдеться у дописі.

Зазначається, що Союз українок Америки було створено у 1925 р. "Як зауважила у 1975 р. культурно-освітня референтка СУА Любов Волинець, "Союз Українок Америки не партійна організація, але патріотизм її членок глибокий і щирий, а заходи в оборані прав України, в обороні пригніченого українського народу були на першому пляні праці нашої організації"", - додали в ЦДАЗУ.

 

В архіві зауважили, що основні досягнення та перспективи обговорюються та затверджуються на Конвенціях Союзу українок Америки, що відбуваються кожні три роки.

Робота СУА та його відділів висвітлюються на шпальтах друкованого органу – журналу "Наше життя", що почав виходити у 1944 р.

На основі колекції народного мистецтва, придбаної управою СУА, у 1976 р. створено Український музей (Нью-Йорк).

Завдяки стипендійним акціям СУА українська молодь багатьох країн світу отримала можливість здобувати гідну освіту.

Союз українок Америки співпрацює з такими потужними організаціями, як Український конгресовий комітет Америки, Світова федерація українських жіночих організацій, Світовий конгрес вільних українців (нині – Світовий конгрес українців) та ін.

У ЦДАЗУ зауважили, що зберігають документи та друковані видання, які висвітлюють діяльності Союзу українок Америки. "На особливу увагу заслуговує підбірка номерів журналу "Наше життя" (починаючи з 1950-х рр.). Вони й стали основою добірки документів, що ми пропонуємо вашій увазі", - зазначили в архіві.

Переглянути документи можна за посиланням.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.