Архів зарубіжної україніки представив документи про Союз українок Америки

Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) з нагоди 95-річчя Союзу українок Америки (СУА) представив добірку документів про роботу СУА

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці ЦДАЗУ в Фейсбуці.

"У рамках заходів, приурочених до Дня Незалежності України, Центральний державний архів зарубіжної україніки пропонує вашій увазі добірку документів, що висвітлює діяльність Союзу українок Америки – однієї з потужних українських організацій, що діяли за кордоном упродовж ХХ ст., наближаючи своєю невтомною працею здобуття незалежності нашої держави", - йдеться у дописі.

Зазначається, що Союз українок Америки було створено у 1925 р. "Як зауважила у 1975 р. культурно-освітня референтка СУА Любов Волинець, "Союз Українок Америки не партійна організація, але патріотизм її членок глибокий і щирий, а заходи в оборані прав України, в обороні пригніченого українського народу були на першому пляні праці нашої організації"", - додали в ЦДАЗУ.

 

В архіві зауважили, що основні досягнення та перспективи обговорюються та затверджуються на Конвенціях Союзу українок Америки, що відбуваються кожні три роки.

Робота СУА та його відділів висвітлюються на шпальтах друкованого органу – журналу "Наше життя", що почав виходити у 1944 р.

На основі колекції народного мистецтва, придбаної управою СУА, у 1976 р. створено Український музей (Нью-Йорк).

Завдяки стипендійним акціям СУА українська молодь багатьох країн світу отримала можливість здобувати гідну освіту.

Союз українок Америки співпрацює з такими потужними організаціями, як Український конгресовий комітет Америки, Світова федерація українських жіночих організацій, Світовий конгрес вільних українців (нині – Світовий конгрес українців) та ін.

У ЦДАЗУ зауважили, що зберігають документи та друковані видання, які висвітлюють діяльності Союзу українок Америки. "На особливу увагу заслуговує підбірка номерів журналу "Наше життя" (починаючи з 1950-х рр.). Вони й стали основою добірки документів, що ми пропонуємо вашій увазі", - зазначили в архіві.

Переглянути документи можна за посиланням.

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.