На «UA: Першому» вироблятимуть документальний серіал про здобуття Україною незалежності

Історик, журналіст, автор і ведучий програми «Розсекречена історія» на «UA: Першому» Олександр Зінченко розробляє проєкт документального серіалу про розпад Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності.

Про це в інтерв'ю "Детектору суспільного мовлення" сказав член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Ярослав Лодигін, відповідальний за телевізійну платформу.

Олександр Зінченко під час запису програми
Олександр Зінченко під час запису програми "Розсекречена історія"
Фото: пресслужби Суспільного

"Ми вступаємо у виробничий процес документального серіалу про розпад Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності, який вийде наступного року. Цей проєкт розробляє Олександр Зінченко.

Серіал про незалежність викликав велику зацікавленість в ЄМС (Європейська спілка мовників. – Ред.). Ми розглядаємо його як можливість зробити глобальну історію, яку побачать не тільки в Україні, але й у багатьох країнах", – сказав Ярослав Лодигін.

Він зазначив, що НСТУ оголосить мистецький конкурс на відбір продакшн-компанії, яка за сценарієм Суспільного вироблятиме цей документальний серіал.

За його словами, технічний ресурс каналу наразі обмежений, тому для виробництва нових проєктів мусять шукати сторонню допомогу.


Нагадуємо, що на "UA: Першому" виходила історична програма "Розсекречена історія" Олександра Зінченка.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.