Спецпроект

АНОНС: театралізована вечірня екскурсія у Національному музеї історії України

Національний музей історії України покаже «Таємниці українських дворян»

19 вересня Національний музей історії України запрошує на вечірню театралізовану екскурсію з каганцями "Таємниці українських дворян".
Овіяне романтикою ХІХ ст. Міцний запах пороху на війні й делікатні аромати троянд на балах, ніжні зустрічі при місячному сяйві та нерозділене кохання, стрімкі злети улюбленців долі та безславні падіння невдах...
А яким було життя тогочасних українських знаменитостей: засновників бізнес-імперій, нуворишів, які здобули величезні статки завдяки цукровому буму та змогли купити собі дворянські титули, власників палаців, колекціонерів антикваріату, щедрих меценатів та їхніх друзів – письменників, поетів, художників? Кого порівнювали з героєм роману Теодора Драйзера? Чий маєток називали українським Парнасом? А який рід згас через прокляття запорізьких характерників?
При мерехтливому світлі каганців ви почуєте відповіді на ці питання та розкриєте для себе багато інших таємниць, якими оповиті найвідоміші дворянські роди України ХІХ сторіччя.
Початок – у суботу, 19 вересня, о 20:00 в Національному музеї історії України, вул. Володимирська, 2.
Вартість участі – 175 грн.
Квитки можна придбати у касі музею (щодня з 10:00 до 17:00) АБО ОНЛАЙН. Кількість місць обмежена, тому квитки необхідно викуповувати заздалегідь. Телефон для довідок: (044) 278 48 64.
 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.