Будинок Олександра Олеся в Сумах СБУ передасть місту

В управлінні Служби безпеки України в Сумській області погодилися повернути у відання Сумської ОТГ будівлю, у якій жив Олександр Олесь

Про це повідомляє Суспільне.

Згідно з повідомленням, до Служби безпеки надійшли звернення Національної спілки письменників України та громадської організації "Сумське земляцтво", у яких висловлювалося прохання передати будівлю на вулиці Петропавлівській, 83 до відання Сумської міської ради з метою облаштування в ній літературно-меморіального музею Олександра Олеся.

E Сумах ініціювали створення музею українського поета Олександра Олеся і мистецького центру в будинку, де колись жив він та його родичі. Останні 25 років тут розміщувався один з відділів СБУ.

Кілька останніх років будівля стоїть пуста, від роботи будівельної техніки поблизу у ній з'явилися тріщини в стінах на другому поверсі. 

Про це розповідав директор департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міськради Юрій Клименко.

Літературознавець Сергій П'ятаченко розповів, що в цій будівлі поет Олександр Кандиба (відомий під псевдонімом - Олександр Олесь) мешкав близько 15 років. Окрім цього, тут жила його мати та дві сестри, коли вони переїхали до Сум з Білопілля.

Будинок Олеся в Сумах - це двоповерхова споруда з аркою у середмісті Сум на вулиці Петропавлівській, який має статус пам'ятки архітектури місцевого значення. Меморіальна дошка на фасаді розповідає про те, що на початку ХХ століття тут жив український поет Олександр Олесь.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.