Довженко-центр оновив архівосховище

Довженко-Центр ввів в експлуатацію сучасне сховище з обладнанням для збереження фондів Кіноархіву

Архівосховище площею 140 кв м відтепер обладнано надійними стаціонарними стелажами, картотеками для фотографій, маперами для кіноафіш. Оновлене сховище забезпечує потрібні умови для зберігання документів з урахуванням нормативно-кліматичних вимог та досвіду Міжнародної федерації кіноархів (FIAF).

 
Фото: Володимир Шуваєв

Кіноархів – відділ, що займається збереженням, дослідженням та поширенням нефільмового архіву українського кіно (не варто плутати з фільмофондом, що зберігає безпосередньо плівку). В фондах кіноархіву зберігаються унікальні особисті архіви кінодіячів(ок), сценарії, фотодокументи, постери, колекція діафільмів та бібліотека, що нараховує близько 5000 видань про кіно.

Оновлення приміщення кіноархіву є важливим кроком не лише до покращення умов зберігання фондів, але й до їх відкриття. Адже в планах Довженко-Центру на наступний рік надання широкого доступу до документів та книг кіноархіву в медіатеці (в розробці), а також – поширення їх цифрових копій у вигляді онлайн-колекцій.

Наразі ж працівники(ці) архіву займаються облаштуванням приміщення та впорядкуванням архівних документів, запрошуючи усіх бажаючих до дослідження української та світової кіноспадщини.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.