Дев'ять київських будівель стали пам'ятками

Департамент охорони культурної спадщини надав статус щойно виявлених об’єктів культурної спадщини дев’яти об’єктам у Києві

Про це повідомив офіційний портал Києва.

Пам'ятками стали:

  • будинок звукозапису Українського радіо на вул. Первомайського, 5-В;
  • будинок житловий (у якому мешкали скульптори І. В. Макогон і художниця Т. Н. Яблонська) на вул. Мар'яненка, 14;
  • флігель із крамницями на вул. Верхній Вал, 16/4;
  • будинок Осипа Родіна на вул. Гончара, 71;
  • зали Прощання (Ритуальні корпуси Київського крематорію) на вул. Байкова, 16;
  • потерна ІІ Капоніру Госпітального укріплення ХІХ століття на вул. Госпітальна, 24-А.

Статус щойно виявлених об'єктів культурної спадщини отримали горжова стіна Васильківського укріплення ХІХ століття та відкриті артилерійські каземати оборони рову з потерною у валу Васильківського укріплення на вул. Коновальця, 44, ескрапова стіна Госпітального укріплення ХІХ ст. на вул. Госпітальна, 24-А.

Тепер Департамент має у 10-денний строк надіслати власникам цих об'єктів відповідне повідомлення. А власники об'єктів культурної спадщини зобов'язані укласти охоронний договір.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.