Зеленський зустрівся з дементорами в Бабиному Яру

У День пам’яті жертв Бабиного Яру в Києві презентували аудіовізуальну інсталяцію "Дзеркальне поле"

Про це повідомляє Українська правда.

На території урочища Бабин Яр відкрили новий меморіал, який дозволить озвучити територію заповідника і сприятиме обізнаності про трагічні події часів окупації Києва у 1941 році.

Захід відвідали представники багатьох конфесій та перші особи держави, зокрема, президент Володимир Зеленський. 
Частина нової інсталляціі розташована на дорозі Скорботи (від вулиці Юрія Іллєнка до пам'ятника "Менора") і на площі біля пам'ятника "Менора".
 

У стовпи уздовж Алеї скорботи до пам'ятника "Менори" вмонтовані 32 динаміка, які створюють звуковий коридор з ефектом хору.

З кожної колонки звучать дорослі і дитячі голоси, які перераховують нескінченний список з імен жертв Бабиного Яру.

Також відвідувачі зможуть почути фрагменти з мемуарів, свідоцтв, історичних документів, іудейські і християнські релігійні тексти, відомі музичні твори, а також композиції видатних сучасних українських та світових композиторів і виконавців.

Деякі з цих музичних творів були спеціально написані для проекту Меморіального центру "Бабин Яр".

Друга частина інсталяції – це сорокаметровий дзеркальний диск з десятьма високими металевими колонами.

Колони і диск простріляні кулями того ж калібру, який використовували під час розстрілів нацисти.

 

Завдяки дзеркальному ефекту відвідувачі інсталяції будуть бачити отвори від куль в своєму відображенні.

Інсталяція діятиме 24/7 і вночі крізь ці отвори буде пробиватися світло, створюючи ефект міражу.

Щогодини звучатиме звук, що символізує пам'ять про жертв Бабиного Яру.

За задумом авторів така аудіоінсталляція дозволить відвідувачам заповідника відчути, через які трагічні події пройшов Київ в минулому.

Автор ідеї та концепції звукорежисер Максим Демиденко розповідає, що "аудіоінсталляція дозволить композиторам і музичним кураторам створювати багатоголосні композиції".

"Використання великої кількості незалежних джерел звуку створює аудіоефект, завдяки якому самі джерела розчиняються в сприйнятті слухача.

Замість них з'являються об'єкти в просторі, це дозволяє створювати більш глибокі образи і посилювати емоційний враження.

Для слухача це проект не про прослуховування музики, а про глибоке емоційне занурення узвуковий простір", – розповідає звукорежисер.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.