У Києві відкрили пам’ятник українському воєначальнику Петру Болбочану

У Києві 4 жовтня відкрили перший в Україні пам’ятник полковнику армії Української Народної Республіки Петру Болбочану (1883–1919). Погруддя встановили у сквері імені Болбочана на вулиці Січових Стрільців.

Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

 

Скульптуру виготовили за три місяці у рамках проєкту "Українська історія в камені", автори пам'ятника – Михайло Горловий і Олександр Фурман. За словами керівниці проєкту Оксани Понамарьової, пам'ятник створили на пожертви українців, зокрема зі Швейцарії, Польщі, США та Росії. Кошти зібрали за один місяць.

22 квітня 1918 року війська УНР під командуванням Петра Болбочана прорвали більшовицькі укріплення на Чонгарі і після цього звільнили Кримський півострів.

За словами кримського вченого, кандидата історичних наук, лауреата Міжнародного конкурсу імені Єжи Гедройця Сергія Громенка, похід УНР став однією з найефектніших військових перемог Української революції.


Читайте також:

Крим-1918. Визволення півострова за документами Генштабу УНР

То коли ж Болбочан визволив Крим? Хроніка українського походу на півострів

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.