У Гонконзі чоловік за $65 купив крадений сувій Мао Цзедуна

У Гонконзі поліція виявила у чоловіка вкрадені частини каліграфічного сувою колишнього лідера Китаю Мао Цзедуна, який він придбав за $65. При цьому експерти оцінюють цей сувій у $300 мільйонів.

Про це пише The Guardian.

 
ФОТО: АР

Сувій виявили наприкінці вересня, коли поліція заарештувала 49-річного чоловіка за підозрою у скупці краденого. Чоловік придбав його за 500 гонконзьких доларів ($65) і розрізав його навпіл, бо вважав підробкою.

Поліція заявила, що у вересні троє грабіжників вкрали цей сувій з квартири колекціонера Фу Чуньсяо. Злодії також забрали 24 тисячі китайських поштових марок, 10 монет і сім каліграфічних сувоїв.

За оцінкою Фу Чуньсяо, каліграфія Мао коштувала близько $300 мільйонів, а загальна вартість вкраденого становила близько $645 мільйонів. Незалежних оцінок цієї колекції не проводилося.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.