АНОНС: У Боярці відкриють барельєф Марку Безручку

Вже завтра на стіні будинку Боярської дитячої школи мистецтв на вулиці Вокзальній, 33 урочисто відкриють меморіальний барельєф на честь полковника Армії УНР і командира Шостої Стрілецької дивізії Армії УНР Марка Безручка.

Про це повідомляє Благодійний Фонд "Героїка".

 

У травні 1920 року розпочався легендарний спільний визвольний похід Армії Української Народної Республіки та Війська польського до Києва. Союзницькі війська мали звільнити столицю України від російсько-більшовицьких загарбників.

В авангарді війська до Києва просувалася і 6-та Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням полковника Марка Безручка.

6 травня 1920 року підрозділи дивізії зайняли станцію Боярка і облаштували свій штаб у великому, просторому особняку Александрової, де сьогодні розміщується Боярська дитяча школа мистецтв (біля боярського вокзалу).

Саме на фасаді цієї будівлі урочисто відкриють меморіальний барельєф на честь полковника Армії УНР Марка Безручка.


Час: 10 жовтня, субота, о 10:00


Місце: місто Боярка, вулиця Вокзальна, 33 – Комунальний позашкільний навчальний заклад "Боярська дитяча школа мистецтв"


Читайте також:

"Я воював за Україну, а не Польщу!" Про генерала Марка Безручка

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.