Україна може втратити церкву, в якій Мазепа зустрічався з королем Швеції

Покровська церква, що в селі Дехтярівка Новгород-Сіверського району на Чернігівщині, занепадає. Вона увійшла до ТОП-15 культових споруд, котрі Україна може втратити.

Про це повідомляє ЧеLine.

 

Село Дехтярівка, де стоїть святиня, колись було володінням Івана Мазепи. Саме в Покровській церкві він зустрічався з королем Швеції та союзником у боротьбі України проти російського царя Петра І – Карлом ХІІ.

Ця подія сталася у 1708 році. Уперше церква постраждала під час ІІ Світової війни. Її руйнування продовжилось у 60-х роках минулого століття. Реставрацію розпочали у 2011 році.

Храм розташований біля кордону. Тому навколо нього тривали суперечки між патріархами. Саме це та початок військових дій на сході України вплинули на те, що реставрацію призупинили.

Храм розташований на Мазепиній горі. Зараз там встановлено пам'ятний знак. Ця місцевість неабияк приваблює туристів. Сюди їдуть люди, які відвідують тури, пов'язані з Іваном Мазепою, або патріотичні екскурсії. Попри це, Покровська церква наразі майже зруйнована. Відновлено лише третину храму, там проводять богослужіння.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.