УІНП закликає відновити написи з іменами воїнів УПА на горі Монастир

Український інститут національної пам’яті закликає польську сторону впорядкувати поруйновані українські місця пам’яті і відновити імена воїнів УПА на пам'ятнику на горі Монастир

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться в заяві УІНП, оприлюдненій на сайті інституту, щодо українсько-польської співпраці у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, передає Укрінформ.

"У світлі нещодавнього офіційного візиту в Україну Президента Республіки Польща Анджея Дуди та підписання спільної із Президентом України Володимиром Зеленським заяви, яка засуджує акти наруги над пам'ятниками в обох країнах, а також проголошує необхідність віддати належне їхній пам'яті та їхнім ще живим родичам і нащадкам у дусі пошанування історичної правди, Інститут оптимістично оцінює перспективи співпраці та добру комунікацію з офіційними особами Республіки Польща", – зазначається в заяві.

 

Проте, зауважують в УІНП, досі всі випадки вандалізму (щонайменше 19), скоєні в Польщі з 2014 по 2020 рік щодо українських місць пам'яті, не були розслідувані належним чином. "Винні залишаються непокараними, а місця пам'яті понівеченими. Неприпустимою є і наруга над державними символами України, що мало місце під час цих акцій вандалізму. Висловлюємо щире сподівання, що такі випадки більше не повторяться у майбутньому і не затінятимуть сторінки спільного успіху", - наголошують автори.

Водночас вони констатують, що цього року у Польщі була реалізована низка меморіальних ініціатив, які сприяли інформуванню про спільну славну історію українсько-польської співпраці у протистоянні більшовизму сто років тому, зокрема йдеться про відновлення у Варшаві частини Вольського цвинтаря, відкриття скверу імені Марка Безручка, а також відкриття оновленого меморіалу воїнам Армії Української Народної Республіки та Української Галицької Армії у Ланьцуті. Своєю чергою Україна цього року теж реалізувала низку проєктів, які сприяли висвітленню спільної історії та побудові порозуміння й співпраці між нашими народами, зокрема йдеться про видання українського перекладу з польської мови наукової праці "УПА та ВІН у боротьбі з тоталітаризмом 1945-1947".

"Україна також виконала в повному обсязі взяті на себе у 2019 році зобов'язання – процес видачі дозволів на пошукові роботи був розблокований, і представники польської сторони не лише отримали два дозволи на пошукові роботи у Львові (в місцевостях Голоски та Збоїща), але вже і провели їх. Натомість Польща виконала своє єдине зобов'язання лише частково – таблиця на могилі воїнів УПА горі Монастир не була відновлена у первинному вигляді, а замінена на іншу – без згадки імен воїнів, що загинули в тій місцевості. Наша позиція у цій справі чітка і недвозначна: надгробна плита має бути відновлена з її первинним текстом. Як і було обіцяно раніше польською стороною – відновлена, а не замінена", - акцентують в УІНП.

Автори заяви нагадали, що необхідність повернення імен на надгробну плиту підтвердив Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою 12 жовтня 2020 року.

Вони також зазначили, що до відновлення надгробка на братській могилі на горі Монастир у тому вигляді, в якому він був, розмови про видачу нових дозволів польським партнерам на проведення пошукових земляних та ексгумаційних робіт передчасні.

"Це в першу чергу зумовлено тим, що паритетний обмін дозволами логічним своїм наслідком має меморіалізацію досліджуваних локацій шляхом встановлення нових пам'ятників та пам'ятних знаків, а це не може відбуватися, допоки не усунена загроза їх нищення та вандалізму. Водночас українська сторона проведе всі необхідні організаційні та процедурні дії, щоб обмін дозволами відбувся у найкоротші терміни після виконання польською стороною свого зобов'язання", - запевнили в УІНП.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.