Археологи розробили пам'ятку для військових

Спілка археологів України представила рекомендації дій у разі виявлення археологічних пам'яток у зоні проведення військових спецоперацій

Окрім пам'ятки для військових, розроблено і популярний контент для соцмереж. Серія промо-відео від Спілки надає відповіді на поширені питання, наприклад: для чого потрібна археологія, чому скарбошукацтво – це погана розвага, як створювати атрактивні туристичні об'єкти на базі археологічних пам'яток тощо.

"Методичні матеріали для військових в зоні ООС створені не для того, аби ускладнити їх роботу, адже немає нічого ціннішого за людське життя. Але археологічні реалії нерідко втручаються у життя на лінії фронту.

Ця брошура допоможе краще зрозуміти, як діяти задля збереження пам'яток в умовах збройної агресії. Ми роз'яснюємо, що таке спадщина, що найчастіше пошкоджується, як діяти в разі виявлення археологічних артефактів під час розмінувань. Все описано у доступній формі питань-відповідей", — наголосив Яків Гершкович, голова Правління ВГО "Спілка археологів України".

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.