На Житомирщині знайшли гільзу з листівками та газетою УПА

У Радомишльському районі Житомирщини на колишньому хуторі знайшли снарядну гільзу, всередині якої виявили газету та листівки УПА

Про це кореспондентові Укрінформу розповів в.о. директора Радомишльського народного краєзнавчого музею, керівник історико-культурного простору "Повстанський хутір" Сергій Галицький.

 

"Знахідку виявили на території колишнього хутора Соболів, де після війни діяв потужний осередок ОУН. Це у лісі неподалік урочища "Криниченька". Житель Радомишля, так званий "чорний" археолог, знайшов гільзу італійського снаряду, закриту дерев'яною пробкою. Він її відкрив, а там були газета "Зов крови" за 1947 рік, листівка "Українська молодь!" і буклетик "За що бореться Українська повстанча армія (УПА)?", - зазначив Галицький.

За його словами, чоловік, який натрапив на артефакти, не хоче віддавати їх до музею, бо сподівається на цьому заробити.

Вдалося лише зробити фотографії знахідки, які наразі експонуються на Повстанському хуторі.

"Для нас знахідка цінна ще й тим, бо це є черговим прямим свідченням, що повстанський рух був поширеним на Радомишльщині", - додав Галицький.

Історико-культурний простір "Повстанський хутір" розташований поблизу села Ставки Радомишльського району.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.