На Житомирщині знайшли гільзу з листівками та газетою УПА

У Радомишльському районі Житомирщини на колишньому хуторі знайшли снарядну гільзу, всередині якої виявили газету та листівки УПА

Про це кореспондентові Укрінформу розповів в.о. директора Радомишльського народного краєзнавчого музею, керівник історико-культурного простору "Повстанський хутір" Сергій Галицький.

 

"Знахідку виявили на території колишнього хутора Соболів, де після війни діяв потужний осередок ОУН. Це у лісі неподалік урочища "Криниченька". Житель Радомишля, так званий "чорний" археолог, знайшов гільзу італійського снаряду, закриту дерев'яною пробкою. Він її відкрив, а там були газета "Зов крови" за 1947 рік, листівка "Українська молодь!" і буклетик "За що бореться Українська повстанча армія (УПА)?", - зазначив Галицький.

За його словами, чоловік, який натрапив на артефакти, не хоче віддавати їх до музею, бо сподівається на цьому заробити.

Вдалося лише зробити фотографії знахідки, які наразі експонуються на Повстанському хуторі.

"Для нас знахідка цінна ще й тим, бо це є черговим прямим свідченням, що повстанський рух був поширеним на Радомишльщині", - додав Галицький.

Історико-культурний простір "Повстанський хутір" розташований поблизу села Ставки Радомишльського району.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.