Кроманьйонці запекло воювали з неандертальцями й тисячоліттями не могли взяти гору – вчені

Кроманьйонці запекло воювали з неандертальцями, своїми непрямими родичами, і довгий час зазнавали поразки. Цьому є достатньо археологічних свідчень — наприклад пробиті голови та поламані кінцівки давніх людей.

Як пише The Бабель із посиланням на The Conversation, війна була постійним супутником попередників людства.

 
Фото: Fährtenleser / Wikipedia

Неандертальці були кремезними та небезпечними родичами кроманьйонців, вміли користуватися вогнем, ховали своїх померлих і навіть робили прикраси та своєрідні витвори мистецтва. Археологічні знахідки свідчать про те, що вони були зовсім не мирними.

Для захисту свого ареалу від наших прямих пращурів кроманьонців вони озброювалися списами та дубинами, і тому серед решток давніх людей з обох гілок так багато ознак травм — зокрема поламаних рук.

Одна зі знахідок в Іраку демонструє неандертальця, пробитого списом. Все свідчить про те, що війни наших пращурів були більш схожими на партизанські зіткнення із засідками, але також траплялися й відкриті битви.

Протягом 100 тис. років кроманьйонці намагалися вийти за межі Африки та зустрічали спротив неандертальців, які освоїлись у Європі та на Близькому Сході. Ймовірно, вимерла згодом гілка еволюції мала суттєві тактичні й стратегічні переваги — їм була добре відома географія місцевості, закономірності зміни пори року, особливості флори та фауни.

Масивна будова тіла, міцна мускулатура та великі очі, що вірогідно дозволяли краще бачити при поганому освітленні, давали неандертальцям великі переваги в бою, і тисячоліттями кроманьйонці програвали.

Нарешті відбулась різка зміна балансу сил, причин якої археологи досі точно не знають. Ймовірно вона пов'язана з розвитком просунутої зброї — наприклад луків та метальної зброї, яка дозволяла бити неандертальців на відстані.

Також це може бути покращена методика збиральництва та полювання, яка дозволяла кроманьйонцям формувати більші племена й отримати перевагу в чисельності.

Так чи інакше 200 тис. років тому кроманьйонці вирвалися з Африки, та їм знадобилося ще 150 тис. років, щоб освоїти землі, на яких панували неандертальці. Вже 125 тис. років тому неандертальців на планеті не залишилось.

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.