У Харкові відкрили погруддя полковнику УНР Болбочану

Пам’ятник-погруддя полковнику УНР Петру Болбочану відкрили у військовій частини №3017 Східного оперативно-територіального об’єднання Нацгвардії в Харкові.

Про це повідомив голова правління громадської спілки "Творче патріотичне об'єднання "Музичний батальйон" (Київ) генерал-майор Держприкордонслужби Валерій Суботін.

 

"Пам'ятник-погруддя видатного військового діяча Української народної республіки полковника Петра Болбочана роботи скульпторів Михайла Горлового та Олександра Фурмана відкрито у штабі військової частини, де також встановлено бойовий прапор бригади та прапор України.

Ідею спорудити погруддя висунув історичний клуб "Холодний Яр", а реалізацію взяв на себе наш "Музичний батальйон" за підтримки низки націоналістичних організацій", - зазначив Суботін.

За словами Суботіна, створення та відкриття пам'ятника Петру Болбочану відбулось в рамках реалізації проєкту "Українська історія в камені". Кошти пожертвували українці з різних країн світу.

Ініціатор створення пам'ятника, президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль ще у 2015 році зібрав чималу суму, потім знайшов однодумців серед художників. Всього за три місяці вони створили ескіз і зробили погруддя з гіпсу.

"Місце розміщення пам'ятника у військовій частині №3017 обрано не випадково: 15 жовтня цього року їй присвоєне ім'я цього видатного полководця часів УНР. Це вже другий пам'ятник Петру Болбочану в Україні, а перший – бронзовий – ми відкрили 5 жовтня у Києві до дня народження полководця", - додав Суботін.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.