Спецпроект

Невідомі прибрали прізвище нардепа від пам'ятника жертвам Голодомору під Харковом

У п'ятницю вдень, 6 листопада, група людей більш ніж з десяти чоловік прибрала напис "Фельдман еко-парк", яку раніше встановили на тлі пам'ятника жертвам Голодомору. Відповідні відео з'явилися в соціальних мережах. Керівник харківського "Нацкорпусу" говорить, що напис прибрали "невідомі патріоти".

Про це повідомляє Kharkiv Today.

 

Користувачі соцмереж відзначили, що напис прибрали представники харківського "Нацкорпусу". Його керівник Костянтин Немічев повідомив, що за цим стоять "невідомі патріоти".

"За моєю інформацією, це невідомі патріоти, яким не сподобалася реклама, де був напис "Фельдман еко парк", на тлі такого сакрального місця, як Меморіал жертвам Голодомору", — зазначив Немічев.

За його словами, на місці чергували дві машини охорони. Судячи з результату, вони або погано працювали, або охороняли що завгодно, але не літери.

Сам Немічев має намір звернутися до суду, до Малоданилівської ОТГ, а також до Харківської облради. За його інформацією, Фельдман не мав права встановлювати там свої об'єкти.


Нагадаємо
, що нещодавно поруч з пам'ятником жертвам Голодомору з'явилася "Долина альпак" Фельдман-екопарку. Це сусідство викликало хвилю обурення в соціальних мережах.

Також, раніше повідомлялось, що біля Меморіалу жертвам Голодомору Фельдман Екопарк побудує каплицю.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.