У Німеччині затримали підозрюваних у крадіжці зі скарбниці у Дрездені

У спецоперації в Берліні взяли участь понад 1600 співробітників поліції. Вони провели 18 обшуків, зокрема, у 10 квартирах, гаражах і автомобілях.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

 
У срібній кімнаті скарбниці "Зелене склепіння" у Дрездені

Майже рік після сенсаційного пограбування найбільшої в Європі колекції старовинних ювелірних виробів "Зелене склепіння" (Grünes Gewölbe) у Дрездені поліція затримала трьох підозрюваних у скоєнні цього злочину.

У спецоперації, яку провели в Берліні, брали участь більше 1600 співробітників поліції. Всього вони обшукали 18 об'єктів, серед яких 10 квартир, а також гаражі та автомобілі.

Прокуратура Дрездена підозрює, що затримані у складі злочинної групи здійснили крадіжку минулого року. Ще їх підозрюють у двох підпалах. Усі затримані є громадянами Німеччини.

Мета спецоперації – затримання підозрюваних і пошук "викрадених творів мистецтва, а також доказів, таких як носії інформації, одяг і інструменти", пояснили у поліції.


Нагадуємо, що 25 листопада 2019 року був підпалений електричний щиток, який забезпечував електрикою "Зелене склепіння" та інші державні музеї у Дрездені. Після цього зловмисники розрізали ґрати на вікні й залізли через нього в музей. Далі вони розбили сокирою вітрину з коштовностями. Згідно зі свідченнями, грабіжники втекли з місця злочину на автомобілі Audi A6. Таке ж авто пізніше було підпалене на одній з підземних стоянок за кілька кілометрів від центру Дрездена.

У січні ізраїльська охоронна фірма CGI повідомила, що отримала кілька листів з пропозицією купити діамант "Саксонський білий" вагою 49,84 карата і зірку польського Ордена Білого Орла XVIII століття з діамантами та рубінами, які були викрадені із дрезденської скарбниці. Імовірні грабіжники вимагали робити виплати у біткоїнах.

Журналістам німецької медіакомпаніії MDR також вдалося поспілкуватися із крадіями. Останні запропонували журналістам купити викрадені прикраси.

Крім того, зловмисники погрожували знищити твори мистецтва для подальшого продажу їхніх частин. "Скоро ми виріжемо діаманти і знову їх відшліфуємо", - цитує листування MDR. Медіакомпанія передала всі листи до поліції.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.