Після п’яти років реставрації Андріївську церкву відкриють для відвідувачів – МКІП

У грудні 2020 року після майже п’яти років реставраційних робіт Андріївська церква у Києві стане доступною для відвідувачів.

Про це повідомляє пресслужба МКІП.

 

"Повністю відреставровано весь живопис, ікони та іконостас, почищено ліпнину й відшліфовано підлогу. Замінено інженерні мережі, проведені нові системи освітлення, опалення, подачі повітря, вікна.

До речі, автентичний колір стін XVIII століття завдяки комп'ютерному аналізу допомогли віднайти німецькі технологи. А перед затвердженням фінального кольору та пофарбуванням було зроблено 36 тестових викрасок", - сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко після відвідин храму і ознайомлення з ходом ремонтно-реставраційних робіт.

Міністр також відзначив, що відновлювали не лише наповнення, але і зміст святині – метою реставрації стало розкрити первісні рішення і бачення архітектора Франческо Бартоломео Растреллі, 320-та річниця з народження якого відзначається цьогоріч.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.