На кукурудзяному полі в Сербії розкопали штаб римського легіону

Археологи виявили добре збережені рештки штабу римського легіону на кукурудзяному полі неподалік вугільної шахти в Сербії.

Про це повідомляє Reuters.

 

Наразі розкопки продовжуються, а місцеві дослідники стверджують, що таке розташування римського військового штабу – в сільській місцевості – робить цю археологічну пам'ятку унікальною.

Зазначається, що загальна площа знахідки – близько 3,5 тисячі квадратних метрів. Цей штаб належав до VII легіону "Клавдія" (Legio VII Claudia).

Всього на територіях, що колись входили до Римської імперії, виявлено понад 100 подібних штабів – принципіумів. Проте майже всі вони знаходилися на територіях сучасних великих міст.

Цей же виявлений нещодавно комплекс, який знаходиться на схід від Белграда поблизу древнього римського Вімінаціума на глибині приблизно одного метра під землею, мав 40 кімнат, скарбницю, храм, плац-майданчик і фонтан.

Поки що досліджено тільки чверть, і розкопки планується відновити наступної весни. Зокрема, в одній з кімнат археологи знайшли 120 срібних монет, які, "ймовірно, загубилися під час надзвичайної ситуації", наприклад, вторгнення або стихійного лиха.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.