На «мистецькому» круглому столі пролунала ідея створити музей геноциду кримських татар

Міф про споконвічну ворожнечу слов'ян і кримських татар насаджувала радянська історіографія, щоб утримувати їх у місцях вигнання.

Про це під час Національного круглого столу на тему "Мистецтво" сказала історик Гульнара Бекірова, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Зв'язки простежуються в середньовіччі, і це абсолютно не ті зв'язки, про які тривалий час писала радянська історіографія. Вона культивувала міф, який був інструментом утримання кримських татар у місцях вигнання.

Це міф про споконвічну ворожнечу слов'ян і кримських татар, слов'ян і мусульман. Насправді все це абсолютно не так. Ми можемо пригадати, наприклад, дуже поважні відносини за часів української і кримськотатарської революцій 1917-1918 рр.", - зазначила історик.

На жаль, історія кримських татар і кримськотатарської культури досі погано відома в Україні, констатувала Бекірова. Це тим більше прикро, що поліетнічність, за її словами, не проблема, а надбання нашої країни.

Зокрема, у своєму виступі Бекірова згадала Усеїна Боданінського, який у 1917 році став ініціатором створення музею в Ханському палаці в Бахчисараї. Пісня ж Джамали "1944", за словами історика, "за три хвилини зробила ім'я і проблему кримських татар відомими у всьому світі".

Також Бекірова розповіла про ідею створити в Україні музей геноциду кримських татар.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.