Фільм «ЮКІ» про зірок НХЛ родом з України вийшов у прокат. ВІДЕО

В український прокат 3 грудня вийшов фільм «ЮКІ», що розповідає історії видатних зірок українського походження, які формували найвідомішу хокейну лігу світу – NHL.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Як з'ясувалося, на кільцях Кубка Стенлі – головного трофея ліги світу NHL – масово зафіксовані прізвища українських гравців. Саме наші співвітчизники стояли біля витоків зародження хокейного турніру ще на початку його становлення та розвитку за океаном.

Їхній внесок в історію хокейних клубів, честь яких вони захищали, надихнув на подальші звершення мільйони людей у Канаді та США. І кожному з них вдалося зберегти у душі шматочок далекої, але рідної серцю України", - розповів режисер та продюсер фільму Володимир Мула.

В Україні стрічка з'явиться під гаслом "Історія перемог вільних українців". Ukrainians, або коротко UKE, - саме так у Північній Америці називають вихідців з України.

Героями стрічки стали хокеїсти, що у різні епохи здобували світову славу: дворазовий володар Кубка Стенлі у складі Philadelphia Flyers Орест Кіндрачук; дворазовий володар Кубка Стенлі у складі Boston Bruins Іван Буцик; триразовий володар Кубка Стенлі у складі New Jersey Devils Кен Данейко; переможець Кубка Стенлі у складі Pittsburgh Penguins Джеф Чикрун; володар Кубка Стенлі у складі Chicago Black Hawks Ерік Нестеренко; переможець Кубка Стенлі у складі New Jersey Devils Брюс Драйвер; чотириразовий володар Кубка Стенлі у складі Toronto Maple Leafs Еді Шах; переможець Кубка Стенлі у складі Tampa Bay Lightning та Pittsburgh Penguins Руслан Федотенко, а ще найкращий хокеїст усіх часів Іван Грецький. Глядачі також побачать сина славетного воротаря Тараса СавчукаДжеррі та хокейного аналітика Келлі Груді. Зйомки відбувалися протягом трьох років у Канаді, США, Білорусі та Україні.

"Завдання було не з легких: протягом довгих місяців я працював з міжнародними архівами, намагався взяти інтерв'ю у хокейних зірок по всій Північній Америці, сплачував шалені штрафи за перевищення швидкості та намагався не замерзнути у холодних канадських преріях.

Завдяки допомозі сотень абсолютно різних людей, які палко підтримували ідею, мені вдалося реалізувати цей проєкт. Запрошую кожного українця подивитися фільм у кіно та надихнутися унікальною і спільною для нас історією!" - коментує Мула.

Стрічку створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Автор сценарію – Микола Васильков. Оператори – Олег Шевчишин, Дмитро Шиповський, Станіслав Ткачов, Олександр Терновий.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.