Чортківський замок на Тернопільщині хочуть відновити до 500-річчя міста

У Чорткові, що на Тернопільщині, до 500-річчя міста планують відреставрувати старовинний замок, перетворивши його на туристичний "магніт" області.

Як повідомляє пресслужба Чортківської міськради, про це йшлося під час робочої поїздки до міста заступниці голови комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук щодо початку підготовки до 500-ліття міста у 2022 році.

 

"Роботи у старовинному Чортківському замку надзвичайно багато. Безумовно, потрібно проводити детальні розкопки всієї території замку, адже, за різними джерелами, тут є чимало цікавих речей. Також важливо було би відновити дві вежі та дах над палацом. Окрім того, замок має бути наповнений життям.

Тут можна зробити мистецьку галерею для виставок робіт художників, музейні експозиції, які стосуються історії самого замку, туристичне арт-кафе, сувенірні магазини та чимало цікавого. Сподіваємось, що все задумане реалізується", – зауважив директор заповідника "Замки Тернопілля" Анатолій Маціпура.

Відновлювати Чортківський замок і робити його туристично привабливим керівництво міста разом із народною депутаткою Євгенією Кравчук планують у межах урядової програми "Велика реставрація".

Як зауважили в міськраді, суть "Великої реставрації" полягає не тільки в тому, що треба зберегти об'єкти культури й історичної спадщини, а й у тому, щоб зробити їх самодостатніми – щоб вони могли заробляти кошти. Бо більшість цих об'єктів – туристичні атракції, які притягуватимуть людей з різних куточків країни.

"Урядова програма "Велика реставрація" має декілька умов. Перша – надається перевага об'єктам, які мають національне значення та перебувають в аварійному стані. Друга – потрібне співфінансування від громади. Третя – найкраще підходять об'єкти, які мають туристичний потенціал, зручне транспортне сполучення тощо. Чортків повинен стати серцем області", – розповіла під час зустрічі Кравчук.

У свою чергу міський голова Чорткова Володимир Шматько запевнив, що із бюджету громади буде співфінансування на реставрацію замку.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.