Netflix зніме екранізацію роману Ремарка «На західному фронті без змін»

Компанія Netflix планує зняти кіноадаптацію роману Еріха Марії Ремарка «На Західному фронті без змін».

Про це повідомляє видання Variety.

 

Режисером картини виступить німець Едвард Бергер, сценарій написали колишній журналіст The Washington Post і кіносценарист Іан Стокелл та актриса і продюсер Леслі Патерсон.

У головній ролі зніметься актор Даніель Брюль, відомий за стрічкою "Безславні виродки".

Продюсером фільму стануть Мальте Грунерт ("Наслідки", "Під піском", "Наднебезпечний").

Очікується, що виробництво стрічки розпочнеться у березні. Видання пише, що екранізація стане одним з найбільш масштабних за бюджетом фільмів, які коли-небудь були зняті в Німеччині.

Старт зйомок заплановано на березень 2021 року.


Як відомо, "На Західному фронті без змін" — антивоєнний роман Еріха Марії Ремарка, виданий у 1929 році. Першою екранізацією роману став однойменний фільм режисера Льюїса Майлстоуна (1930 р.). Він отримав одразу два "Оскари": в номінації "Найкращий режисер" та "Найкращий фільм".

У 1979 році режисер Делберт Манн зняв телевізійний варіант фільму.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.