Під час реставрації в Андріївській церкві виявили запис про раніше невідому дату освячення храму

Під час реставрації в Андріївській церкві виявили запис про раніше невідому дату освячення храму.

Про це під час на онлайн концерту-відкриття Андріївської церкви після реставрації повідомила генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська, інформує Новинарня.

 
ФОТО: МКІП

"Ми знайшли під час реставрації престолу запис про охрещення церкви, а про це ніхто не знав, запис був замальований. Наші реставратори, яких очолюює, Анатолій Остапчук… вони відновили цей запис і ми знаємо тепер, що 19 серпня 1767 року ця церква була освячена", — розповіла вона.

Додамо, що реставрація однієї із найвідоміших барокових пам'яток України проходила в три етапи: укріплення пагорба, на якому стоїть храм, реставрація зовнішніх фасадів, робота над інтер'єрами.

13 грудня в Андріївській церкві відбулася урочиста Літургія з нагоди завершення реставрації. Із 15 грудня церкву відкрили для відвідувачів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.