Державний архів Київської області оприлюднив метричні книги 1919-1933 років

До уваги користувачів – цифрові копії 236 архівних справ - книг реєстрації актів про народження, укладення та розірвання шлюбу, смерть мешканців населених пунктів чотирьох колишніх районів Київщини

Архів оцифрував та зробив вільнодоступними 236 архівних справ - книг реєстрації актів про народження, укладення та розірвання шлюбу, смерть мешканців населених пунктів чотирьох колишніх районів Київщини – Баришівського, Богуславського, Бородянського та Вишгородського – періоду 1919–1933 років.

Це, зокрема, такі міста, селища міського типу, села, хутори - Баришівка, Березань, Бзів, Борщів, Волошинівка, Лехнівка, Лукаші, Мала Стариця, Недра, Паришків, Рудницьке, Семенівка, Селище, Сулимівка, Ярешки та ін. Баришівського району; Богуслав, Дибинці та Медвин Богуславського району; Блиставиця, Бородянка, Дружня, Клавдієво, Майданівка, Микуличі, Мироцьке, Небрат, Нова Буда, Нова Гребля, Озера, Пилиповичі, Пісківка, Філіціалівка та ін. Бородянського району; Вишгород, Вища Дубечня, Воропаїв, Димер, Катюжанка, Козаровичі, Литвинівка, Любимівка, Лютіж, Нижня Дубечня, Нові Петрівці, Старосілля, Тарасовичі, Хотянівка та ін. Вишгородського району.


Також публікуються алфавітні книги реєстрації актових записів по населених пунктах.

 

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.