Державний архів Київської області оприлюднив метричні книги 1919-1933 років

До уваги користувачів – цифрові копії 236 архівних справ - книг реєстрації актів про народження, укладення та розірвання шлюбу, смерть мешканців населених пунктів чотирьох колишніх районів Київщини

Архів оцифрував та зробив вільнодоступними 236 архівних справ - книг реєстрації актів про народження, укладення та розірвання шлюбу, смерть мешканців населених пунктів чотирьох колишніх районів Київщини – Баришівського, Богуславського, Бородянського та Вишгородського – періоду 1919–1933 років.

Це, зокрема, такі міста, селища міського типу, села, хутори - Баришівка, Березань, Бзів, Борщів, Волошинівка, Лехнівка, Лукаші, Мала Стариця, Недра, Паришків, Рудницьке, Семенівка, Селище, Сулимівка, Ярешки та ін. Баришівського району; Богуслав, Дибинці та Медвин Богуславського району; Блиставиця, Бородянка, Дружня, Клавдієво, Майданівка, Микуличі, Мироцьке, Небрат, Нова Буда, Нова Гребля, Озера, Пилиповичі, Пісківка, Філіціалівка та ін. Бородянського району; Вишгород, Вища Дубечня, Воропаїв, Димер, Катюжанка, Козаровичі, Литвинівка, Любимівка, Лютіж, Нижня Дубечня, Нові Петрівці, Старосілля, Тарасовичі, Хотянівка та ін. Вишгородського району.


Також публікуються алфавітні книги реєстрації актових записів по населених пунктах.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.