Українські євреї звернулися до громадянського суспільства

Українські євреї звернулися до громадянського суспільства із закликами нарешті усвідомити трагедію Бабиного Яру як частину української історії та української історичної пам’яті та не допустити осквернення пам' яті жертв Бабиного Яру

Звернення українських євреїв до громадянського суспільства України

 

Ми, українські євреї, як і багато євреїв різних країн, безумовно, підтримуємо ідею увічнення пам'яті десятків тисяч євреїв та людей, інших національностей та конфесій, вбитих нацистами у Бабиному Яру в роки Другої світової війни. Кращі представники нашого та інших народів боролися за це багато років. Але нам не однаково, хто і якою ціною втілить цю ідею в життя.

Вважаємо неможливим і неприпустимим будь-яке рішення, що передбачає будівництво на території кладовищ і місць масових поховань – це абсолютно суперечить єврейській та загальнолюдській традиції й моралі.

Тому ми підтримуємо український проект комплексної меморіалізації Бабиного Яру, яка не передбачає жодного фундаментального будівництва на землі, де знаходилися православне, єврейське, караїмське та мусульманське кладовища, і де поховані останки десятків тисяч жертв нацистських катів. Саме тому нас обурили плани

ініціаторів створення російського проекту Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" (МЦГБЯ) побудувати так звану тимчасову поминальну синагогу на території колишнього Кирилівського православного цвинтаря в урочищі Бабин Яр, одразу за пам'ятником "Менора".

Це вже не перша спроба керівництва російського проекту цинічна й неприйнятна для релігійних євреїв, як і для віруючих всіх конфесій, і взагалі, для нормальних, порядних людей, використовувати територію кладовищ і заповідника "Бабин Яр" для просування своїх провокаційних ідей і піар-акцій.

Нагадаємо сумнівну в естетичному плані арт-інсталяцію, присвячену річниці початку розстрілів у Бабиному Яру та встановлену у вересні поточного року, всупереч протестам громадськості, безпосередньо на землі зруйнованого Єврейського кладовища.

Саме на цьому місці ініціатори МЦГБЯ обіцяють побудувати величезний комплекс меморіалу-музею в порушення всіх можливих заборон і обмежень єврейської релігії, а також українського законодавства і міжнародних зобов'язань України.

Єврейська релігійна традиція однозначно забороняє будь-яке будівництво на місцях кладовищ і масових поховань. Спроба побудувати синагогу на землі Православного кладовища є образою єврейських духовних і моральних цінностей, а також відвертою провокацією проти православних віруючих, проти всіх, чиї рідні та близькі упокоєні на Кирилівському цвинтарі.

Безкарність надихає. Схоже, що російські мільярдери – спонсори проекту (Фрідман, Хан і Фукс) більше, ніж у будівництві меморіалу, зацікавлені в провокуванні громадського обурення проти його створення.

Мета подібних провокацій – порушити міжконфесійний і міжетнічний мир в Україні, а тих, хто виступає проти подібного блюзнірського будівництва, на весь світ оголосити "жахливими українськими антисемітами".

Люди, що оголошують себе ревнителями пам'яті жертв Голокосту, ще більше, ніж інші, не сміють оскверняти поховання – ні місця, де мученицькою смертю гинули жертви нацистів, ні території зруйнованих радянською владою кладовищ.

Порядна людина не може, не має права примиритися з подібним святотатством.

Просимо тих, хто поділяє нашу позицію і побоювання, підтримати це Звернення.

Просимо у ваших відповідях на даний лист та у коментарях на ФБ повідомити, чи дозволяєте ви також приєднати своє ім'я, прізвище і країну проживання до даного Звернення.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.