У Львові зникла інформаційна табличка про діяча ЗУНР

У Львові зникла інформаційна таблиця з будинку Степана Федака, одного з лідерів ЗУНР, відомого мецената.

Про цей акт вандалізму повідомив громадський і політичний діяч, голова Організації українських націоналістів Богдан Червак у Facebook, передає "Еспресо.Захід".

 
Фото: богдан червак

"Наруга над пам'яттю С. Федака відбулася на передодні 160-ї річниці його народження, яке відзначається 9 січня ц.р. Таблицю встановили у 2017 р, але при цьому, дозволивши встановлення інформаційної таблиці, Львівський міськвиконком за підписом А.Садового заборонив встановлення меморіальної таблиці Степану Федаку авторства скульптора Василя Гоголя та архітектора Юрія Диби. 27.10.2017 р. Львівський міськвиконком своїм рішенням № 981 постановив:

"Вважати розпорядження Львівського міського голови від 03.11.2010 № 542 "Про встановлення меморіальної таблиці Степанові Федаку" таким, що втратило чинність".

Це дивне рішення, прийняте без відома Організаторів встановлення меморіальної дошки С. Федаку, зумовлене, очевидно, намаганням применшити роль одного з державних секретарів ЗУНР, близького соратника Митрополита Андрея Шептицького", – написав Богдан Червак.

У коментарях до допису заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко повідомив, що міська рада до цього вандалізму не причетна.

"На скільки бачу з фото, таблицю не демонтували. Її або зняли (вкрали) або розбили (залишились частини опор на яких вона висіла). Таблицю буде обов'язково повернуто. Вже тим займаюсь.

Також на скільки пам'ятаю, що було кілька різних ініціативних груп – кожен мав різні пропозиції щодо таблиці. В найближчі кілька днів зустрінемось з усіма, щоб оперативно відновити", – написав Андрій Москаленко.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.