Українців Угорщини запрошують до конкурсу з нагоди 150-річчя Лесі Українки

Товариство української культури в Угорщині оголосило конкурс «Наша Леся Українка» з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки та 100-річчя від дня народження її внучатої племінниці, членкині товариства Наталі Драгоманової (1921-2018).

Про це повідомляється на сторінці події в Фейсбуці.

 

Творче змагання проходитиме в таких категоріях:


- декламування творів поетеси;


- виконання музичних творів, пісень на слова Лесі Українки;


- створення відеокліпів, присвячених Лесі;


- римейк творів Лесі Українки (як би писала поетеса в наші дні);


- переклади творів Лесі на угорську мову;


- презентація власних вишивок.


Як зазначається, заявки необхідно подати до 15 січня 2021 року на електронну адресу: hromada.ukran@gmail.com.

Найкращого в кожній номінації визначить спеціально створена комісія. На переможців та учасників чекають захопливі призи та подорожі історичними місцями Лесі Українки, зазначається в повідомленні.


Як повідомлялося, Верховна Рада у лютому 2018 року ухвалила постанову про відзначення на державному рівні 150-річчя від дня народження видатної письменниці та громадського діяча Лесі Українки 25 лютого 2021 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.