"Уміння правдиво ставитись до свого минулого є свідченням зрілого патріотизму" - відкритий лист польських україністів

Відомі польські історики-україністи підготували та поширили лист-відповідь, у якому аргументовано пояснили, що заяви організацій кресов'ян шкодять польській державі та спрямовані на погіршення українсько-польських відносин

У листопаді минулого року організації кресов'ян надіслали міністру освіти Польщі листа з вимогами обмежити кількість студентів з України у польських університетах, запровадити для вихідців з України спеціальні "антибандерівські" навчальні курси, а також заявили, що "українські історики пишуть полякам їх історію". Цей лист наповнений агресивними випадами проти українців.

Відомі польські історики-україністи підготували та поширили лист-відповідь, у якому аргументовано пояснили, що заяви організацій шкодять польській державі та спрямовані на погіршення українсько-польських відносин. Лист опубліковано на сторінці Superhistoria.pl.

На закид про відсутність досліджень польсько-українського конфлікту у роки Другої світової війни підписанти навели чимало прикладів таких наукових праць, виважених та вільних від політизованих упереджень.

Підписанти також наголосили, що подібні ініціативи відповідають "очікуванням кремлівської історичної пропаганди Кремля у сфері польсько-українських відносин, а в ширшому розумінні вкладається у русло політики Росії щодо пам'яті про Другу світову війну та тоталітарних режимів у Центральній та Східній Європі".

Лист підписали Гжегож Грицюк, Гжегож Мотика, Ян Пісулінський, Маріуш Зайончковський.

 
Віктор Ющенко та Лєх Качинський у Павлокомі. 2006 рік
PAP / Maciej Chojnowski

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.