Спецпроект

До Дня пам’яті жертв Голокосту в Києві відкривають інсталяцію "Погляд у минуле"

Сьогодні, 27 січня, до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в Києві відкриють інсталяцію "Погляд у минуле".

Як повідомляє КМДА, інсталяцію відкриють на проспекті Перемоги, 10, поблизу Міністерства освіти і науки.

 

"27 січня в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, вшановуючи шість мільйонів євреїв, які під час Другої світової війни віддали життя за свою національність. Ця кривава сторінка історії назавжди закарбувалась у нашій пам'яті.

І завдяки таким проєктам як "Погляд у минуле" наші сучасники ще раз наголошують, що зроблять усе можливе, аби трагедія Голокосту ніколи не повторилася", – заявила директорка Департаменту культури КМДА Діана Попова.

Зазначається, що інсталяція авторства художниці та архітекторки Анни Камишан пропонує зазирнути у минуле.

У два кам'яні валуни вмонтовані монокуляри з фотографіями німецького військового фотографа-пропагандиста Йоганнеса Геле, який восени 1941 року зробив серію кольорових знімків в окупованому Києві.

Ці кадри є важливими свідченнями жахливого злочину, які нацисти вчинили у Бабиному Яру. Заглянувши у вмуровані у валуни об'єктиви, можна побачити те, що фотограф зафіксував тут майже 80 років тому.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.