Афроамериканка, яка врятувала з рабства 70 людей, може замінити Джексона на банкноті в $20

Міністерство фінансів США планує замінити портрет президента Ендрю Джексона на 20-доларовій купюрі зображенням афроамериканки Гаррієт Табмен, яка врятувала з рабства 70 людей.

Про це пише The Guardian.

 

Реалізацію цього проєкту раніше блокував експрезидент США Дональд Трамп, а ідея замінити портрет президента на світлину афроамериканки з'явилася ще у 2016 році, під час президентства Барака Обами.

Новий президент США Джо Байден, зі слів речниці Білого дому Джен Псакі, планує відновити цей проєкт.

"Важливо, щоб наші банкноти відображали історію та різноманіття нашої країни", — заявила Псакі.


Гаррієт Табмен
була одинадцятою дитиною у родині рабів. У дитинстві працювала служницею, а потім — на плантації. Приблизно у 27 років Гаррієт втекла з рабства, а пізніше — врятувала від нього 70 людей.

Під час Громадянської війни у США (1861 — 1865 років) служила розвідницею армії Півночі. Пізніше Табмен стала активісткою руху за надання жінкам виборчих прав.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.