Науковці вперше знайшли скам’янілості дитинчати тиранозавра

Дитинчата тиранозаврів — одних із найбільш хижих і агресивних динозаврів, що жили близько 70 млн років тому — були розміром з середнього собаку, коли робили перші кроки після вилуплення з яєць. Такого висновку дійшли дослідники з Единбурзького університету під час дослідження скам’янілостей.

Про це пише BBC.

 
American Museum of Natural History / YouTube

Тиранозаври були одними з найголовніших хижаків пізнього крейдового періоду, і це викликало підвищений науковий інтерес до них. В результаті ці динозаври були добре вивчені та широко представлені в популярній культурі, однак науці було мало відомо про їхніх дитинчат.

Яйця та ембріони тиранозаврів ніколи не знаходили, а молоді особини траплялися археологам дуже рідко. Однак цього разу науковці отримали для дослідження скам'янілу щелепу та пазур, знайдені у США і Канаді, і врешті зрозуміли, що рештки належать малюку-тиранозавру.

Трисантиметрова щелепа мала яскраво виражене підборіддя — це змусило дослідників припустити, що фізіологія дитинчат не дуже відрізнялася від зрілих тиранозаврів.

Реконструкція встановила, що малюк-тиранозавр був всього 90 сантиметрів у довжину після появи на світ. З такого крихітного створіння міг вирости хижак довжиною до 12 метрів і вагою до 8 тонн.

Команда дослідників припустила, що яйця тиранозаврів, які раніше ніколи не знаходили, могли бути близько 43 сантиметрів у довжину. Самі дитинчата були за розміром як бордер-колі — британський собака середнього розміру. У популярній культурі динозаврячих малюків зазвичай представляють значно меншими.

Завдяки знахідкам з Північної Америки — батьківщини тиранозаврів — науковці отримали докази, які свідчать про відносно великі розміри дитинчат цих прадавніх хижаків, чия фізіологія була дуже подібна до дорослих особин. Ці знання допоможуть науковцям шукати новий матеріал для дослідження тиранозаврів у майбутньому.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.