Президент видав указ про ювілей Лесі Українки

Володимир Зеленський підписав указ про відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Згідно з документом, Кабінет Міністрів України має затвердити план заходів для відзначення цієї пам'ятної дати, забезпечити організацію в Києві відповідного урочистого заходу, проведення закордонними дипломатичними установами України заходів, присвячених 150-річчю від дня народження Лесі Українки.

 

Обласні державні адміністрації та КМДА повинні затвердити регіональні плани заходів з цієї нагоди, сприяти ініціативам громадськості з реалізації заходів зі вшанування пам'яті та популяризації творчості письменниці.

План заходів може містити проведення конкурсів літературних, дослідницьких та мультимедійних учнівських проектів, присвячених цій визначній даті, мистецьких конкурсів на інформаційні продукти для популяризації творчості Лесі Українки.

Також мають бути здійснені реставраційно-ремонтні роботи у памʼятках культурної спадщини – "Білому та сірому будинках Косачів" у с. Колодяжне Ковельського району Волинської області, реконструкція Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

Передбачена підтримка проектів щодо видання творів письменниці та про неї, переважно інноваційних форматів (комікси, графічні романи, інтерактивні видання); підтримка проектів щодо здійснення перекладу творів Лесі Українки тощо.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.