Президент видав указ про ювілей Лесі Українки

Володимир Зеленський підписав указ про відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Згідно з документом, Кабінет Міністрів України має затвердити план заходів для відзначення цієї пам'ятної дати, забезпечити організацію в Києві відповідного урочистого заходу, проведення закордонними дипломатичними установами України заходів, присвячених 150-річчю від дня народження Лесі Українки.

 

Обласні державні адміністрації та КМДА повинні затвердити регіональні плани заходів з цієї нагоди, сприяти ініціативам громадськості з реалізації заходів зі вшанування пам'яті та популяризації творчості письменниці.

План заходів може містити проведення конкурсів літературних, дослідницьких та мультимедійних учнівських проектів, присвячених цій визначній даті, мистецьких конкурсів на інформаційні продукти для популяризації творчості Лесі Українки.

Також мають бути здійснені реставраційно-ремонтні роботи у памʼятках культурної спадщини – "Білому та сірому будинках Косачів" у с. Колодяжне Ковельського району Волинської області, реконструкція Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

Передбачена підтримка проектів щодо видання творів письменниці та про неї, переважно інноваційних форматів (комікси, графічні романи, інтерактивні видання); підтримка проектів щодо здійснення перекладу творів Лесі Українки тощо.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.