Нацбанк вводить в обіг дві пам'ятні монети

Національний банк із 10 лютого 2021 року вводить в обіг пам'ятні монети "200 років Миколаївській астрономічній обсерваторії" та "250 років Астрономічній обсерваторії Львівського університету".

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

 

Пам'ятна монета "200 років Миколаївській астрономічній обсерваторії" номіналом 5 гривень присвячена науково-дослідному інституту "Миколаївська астрономічна обсерваторія" – одній із найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснованій у 1821 році як морська обсерваторія з метою забезпечення Чорноморського флоту часом, картами та навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування.

 

Пам'ятна монета "250 років Астрономічній обсерваторії Львівського університету" номіналом 5 гривень присвячена науково-дослідній установі Львівського національного університету імені Івана Франка.

Це – одна із найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснована у 1771 році, з чим пов'язують початок розвитку астрономії у Львові.

Пам'ятні монети "200 років Миколаївській астрономічній обсерваторії" та "250 років Астрономічній обсерваторії Львівського університету" виготовлені зі нейзильберу вводиться в обіг із 10 лютого 2021 року, обидві тиражем 35 тисяч штук.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.