УІНП випустив ролик, що спростовує міфи про Ханську Україну. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті випустив п’ятий, завершальний, ролик проєкту краєзнавчих лекцій «Український Південь», який розповідає історію Ханської України.

Про це повідомляє пресслужба УІНП.

 

"Навіть для нинішніх мешканців Одещини та Миколаївщини правда про Ханську Україну або Ганщину – це майже наукова фантастика, бо про неї ані пари з вуст не було у шкільних підручниках історії, а академічна наука обмежувалася татарською назвою цієї території – Єдисан", - розповідає начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.

Як зазначається, ролик "Український Південь: Ханська Україна" розробила студія ONYKO Films. Ініціатор та координатор інформаційно-просвітницької кампанії – Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті.

Консультанти ролика – доцент кафедри історії України ОНУ ім. І. Мечникова Володимир Полторак, доцент Стамбульського та Південноукраїнського педагогічного університетів Олександр Середа, професор кафедри Історії України Одеського національного університету імені І.Мечникова Тарас Гончарук.

Проєкт краєзнавчих лекцій "Український Південь" покликаний деконструювати історичні міфи про заселення південної України, а також розповісти про ключову роль в освоєнні цих територій українцями.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.