На Тернопільщині знайшли американський винищувач часів Другої світової

У Тернопільській області розкопали залишки американського військового літака періоду Другої світової війни.

Про це повідомляє Суспільне Тернопіль.

 

"Біля села Оліїв Зборівського району учасники громадської організації "Пошук літаків в Україні" розкопали американський винищувач часів Другої світової війни Р-39 "Аерокобра". У цьому районі 14-17 липня 1944 року під час Сандомирської операції були повітряні бої, літаків цієї моделі збили близько десяти. Остання згадка саме про цей літак датується 7 липня 1944 року", - повідомив голова пошукової групи Андрій Кір'янов.

Також повідомляється, що на місці падіння "Аерокобри" Р39 є номер літака. Раніше тут знайшли шильду з номерами та декілька уламків. За світлинами пошуковці визначили що це "Аерокобра".

Також визначено епіцентр падіння, де на глибині 1-1.5 метра дісталися до уламків. Знайдено багато гільз від пістолета "Браунінг", частини обшивки, шматки металу.

Як каже голова пошукової групи Андрій Кір'янов, з деталей літака готуватимуть експозицію в Музеї загиблих бойових літаків, що діє біля Львова.


Літак Белл P-39 "Аерокобра" був одним з основних американських винищувачів, який перебував на службі тоді, коли Сполучені Штати вступили у Другу світову війну.

P-39 використовувався радянськими військово-повітряними силами. Саме ці винищувачі збили найбільшу кількість ворожих літаків на східноєвропейському фронті. Цим літаком також користувались повітряно-віськові сили Франціїї, Королівські ВПС, Військово-повітряні сили США та Італійські військово-повітряні сили.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.