У сирійській Пальмірі знайшли тіло видатного археолога, страченого ІДІЛ

Сирійська влада заявила, що знайдено тіло знаменитого археолога Халіда аль Ассада, якого у 2015 в руїнах античного міста Пальміра обезголовили бойовики Ісламської Держави.

Про це повідомляє BBC.

 
Халід аль Ассад

Терористи влаштували цьому 82-річному археологу, який намагався захистити Пальміру як цінну історичну пам'ятку від руйнування, публічну страту. Перед смертю вчений відмовився видавати ісламістам інформацію, де знаходяться цінні історичні артефакти.

Брутальне вбивство видатного науковця стало одним із серії гучних злочинів, вчинених ІДІЛ за час, коли його бойовики контролювали цю історичну локацію, яка входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Терористи встигли зруйнувати декілька цінних архітектурних елементів Пальміри віком більше, ніж тисяча років, вважаючи їх "зразками ідолопоклонництва".

Тіло аль Ассада виявили біля селища Кахлул на схід від Пальміри. Точно встановити, що знайдені останки належать саме йому допоможе ДНК-тест.

Як відомо, цей покійний археолог присвятив 50 років свого життя дослідженню історії Пальміри.

Коли йому пропонували втекти перед наступом ІДІЛ у 2015 році, аль Ассад заявив: "Я з Пальміри. І я лишуся тут, навіть якщо мене вб'ють".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.